ichthuss

Корисний прийом: у всіх текстах замінювати слово «податок» на вираз «штраф за корисність». «Податок на зарплату» — це штраф за роботу, «податок на нерухомість» — штраф за володіння місцем проживання, «податок на прибуток» — штраф за принесення користі суспільству, «податок на обіг» — штраф за розподіл праці. Дуже прочищає мізки.

Одразу зауважу: неважливо, які міркування закладали автори цих податків при їх плануванні, економічної суті це не змінює. Якщо за якусь дію вас змушують платити, попри те, що згоди ви на це не надавали — це штраф у чистому вигляді.

Варто не забувати розрізняти «приємно» і «корисно», в тому числі і у випадках, коли це стосується ліквідації ворогів. Залякування пропагандистів ворога не працює, так що користь таких інцидентів дуже обмежена, і в деяких випадках співмірна зі шкодою.

Якщо раптом хтось не здогадався, звідки у небензів інфа, то ось:

Окрім іншого. ЗСУ зараз дають чудовий аргумент всім західним дипломатам (не кажучи про українських). Раніше кремль міг погрожувати Заходу, щоб стримати їх від участі в війні. Тепер доведеться навпаки.

Не всі розуміють, що погрожувати ядерною дубиною для досягнення політичних цілей — це прямий шлях до самознищення.

З точки зору теорії ігор, стабільною є ситуація взаємно-гарантованого знищення. Тобто коли двоє противників можуть у будь-якому разі нанести іншому неприйнятні збитки — такі, які нівелюють будь-які виграші від війни. Це означає, що жодній стороні немає сенсу вдаватись до ядерних ударів, окрім ситуації, коли їм і без того загрожує знищення. І ці міркування виносять ядерну зброю «за дужки».

Ці всі міркування, повторюсь, дійсні для ситуації ядерного стримування: коли застосуванням ядерної зброї погрожують лише за напад на країну. Зовсім інша ситуація виникає, коли одна зі сторін починає погрожувати ядерною зброєю, намагаючись досягти зовнішніх цілей. Другій стороні тоді залишається або постійно поступатись, або в якийсь момент упертись. І от в цьому разі сторона, яка погрожувала, опиняється перед вибором: відступити, знаючи, що її загрозі відсьогодні слухати не будуть, або реально напасти.

Ця ситуація, на відміну від ситуації ядерного стримування, не є стабільної: немає ніяких гарантій, що у жодному випадку використання ядерної зброї є невиграшним вибором для сторін. Підкреслю: для обох сторін: адже якщо у сторони, котру шантажують, немає підстав бути впевненою, що сторона-агресор не задіє ядерну зброю, то їй стає вигідно зробити це першою: в такому разі вона виграє значно більше, ніж якщо перший удар нанесуть по ній.

Наступний факт: якщо умовних «полюси» — три, то при конфлікті двох з них третьому теж достанеться ядерний удар. Бо другого шансу вже не буде, і не вдарити по третій стороні — значить виявитися під її владою.

А тепер повертаємося з теорії ігр в реальний світ, і перекладаємо на поточну ситуацію. Коли путін погрожує Заходу ядерною зброєю, у Пекіні це чують як «він підставляє нас під ядерний удар». Чудова тактика, як вважаєте?

Якось читав байку, нібо-то дефіцит туалетного паперу в Радянському союзі був викликаний свідомим обмеженням його розповсюдження, з метою не перенавантажувати застарілі каналізаційні системи.

Не знаю, наскільки відповідає це дійсності. Зате ми можемо прямо сьогодні спостерігати аналогічний процес. Як чиновники, у відповідь на передбачувану загрозу перенавантаження однієї невеликої сфери послуг (хоч і важливої для переважної більшості населення), створюють перешкоди людям у всіх сферах (включаючи цю саму), і не рахуються із завданими ними збитками.

Звісно, ця сфера - одна з найбільш зарегульованих у всьому світі, де без чиновників кроку не ступити. І, звісно, замість того, щоб вирішувати проблеми в своїй сфері, вони радісно перекладають їх на населення.

В ролі вишеньки на торті: за півроку з моменту, коли ситуація стала очевидною, у вищезгаданій сфері не зроблено майже нічого, щоб прийняти черговий піковий наплив клієнтів. Не закуплене обладнання, не облаштовані приміщення, не найнятий персонал. Причому наша країна тут не унікальна, це відбувається по всьому світі.

А тепер уявіть підприємця, який, очікуючи грандіозний наплив клієнтів через півроку, пальцем не поворухнув, щоб прийняти їх, за можливістю, всіх і з максимальним комфортом. А краще уявіть не одного такого підприємця, а цілу сферу, де вони всі такі.

Не складається картинка?

А що там, картину "Трамп пише листа турецькому султану" вже намалювали?

Ну як там, наші суди вже незалежні від президента?

Як відомо, раз на п'ять років Україна гине, і врятувати її можеш лише особисто ти (шляхом малювання хрестика). В зв'язку з цим повторю думку, уже висловлену в цьому журналі, коли Україна гинула минулого разу: майбутній успіх країни визначається не вертикаллю, а горизонталлю. Не прізвищем посадовців, а практикою взаємодії громадян. Україна буде успішною рівно тою мірою, якою її майбутнє не залежить від цих прізвищ. І от за це боротися можна і треба не раз на п'ять років, а постійно.

Кажуть, що Рошен придбали кількасот снайперських гвинтівок для армії. Я ж правильно пам'ятаю, що Рошен у нас у сліпому трасті? Виходить, нашу армію справді озброюють жидорептилоїди Ротшильди?