157
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 157 CLVII |
| Ab urbe condita | 910 |
| Ассирійський | 4907 |
| Бенгальський | −436 |
| Берберський | 1107 |
| Бірманський | −481 |
| Буддистський | 701 |
| Візантійський | 5665–5666 |
| Голоценовий | 10157 |
| Ера Селевкідів | 468/469 AG |
| Ефіопський | 149–150 |
| Єврейський | 3917–3918 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 213–214 |
| - Шака самват | 78–79 |
| - Калі Юґа | 3257–3258 |
| Іранський | 465 BP – 464 BP |
| Ісламський | 479 BH – 478 BH |
| Китайський | 丙申年 (вогняний макак) 2854 або 2647 — до — 丁酉年 (вогняний півень) 2855 або 2648 |
| Коптський | −127 – −126 |
| Корейський | 2490 |
| Тайванський | 1755 до РК 民前1755年 |
| Тайський сонячний | 699–700 |
| Юліанський | 157 CLVII |
| Яванський | 33–34 |
157 рік — невисокосний рік, що почався в суботу за григоріанським календарем.
Римська імперія • Парфянське царство • Кушанське царство • Східна Хань • Сармати
У Римській імперії править імператор Антонін Пій (до 161). Імперія займає Апеннінський, Піренейський та Балканський півострови, Галлію, частину Британії, Близький Схід, Північну Африку включно з Єгиптом.
Наймогутніша держава центральної Азії — Парфянське царство. Наймогутніша держава Індостану — Кушанське царство. Династія Хань править у Китаї. Корейський півострів ділять між собою Три корейські держави.
Триває докласичний період цивілізації мая.
На території майбутньої України, в степах Причорномор'я, кочують сармати, північніше — племена Черняхівської культури.
- Консулами у Римі були Марк Веттулен Цивіка Барбар та Марк Метілій Аквілій Регул, Непот Волузій Торкват Фронтон.
- Виникли заворушення в Римській Дакії (до 158)[1]. Завдання придушити повстання отримав Марк Стацій Пріск Ліциній Італік.
- Продовжувалися війни Таньшіхуая. Відбулися набіг на Китай, розгром дінлінів на півночі, розгром Фуюй на сході, усунів на заході, та залишків південних хунну на південному заході.
- Створено стелу La Mojarra Stela 1 в Мезоамериці. На стелу нанесено дату, що відповідає 157 рокові нашого літочислення.
- Чжан Даолін — даоський патріарх (інша дата 156 рік).
- ↑ René Bustan. Les relations roumano-hongroises dans la perspective de la construction européenne. — Éditions Publibook, 2007. — С. 58. — ISBN 9782748335705.
