biber551

Ітак прийшов час чергового збору.
Одразу скажу весь цей час байдики я не бив, а провів декілька волонтерських акцій в поміч побратимам Калаша. І для своєї батареї, упаковочний матеріал для логістичних скидів. То єсть закривав питання адресним звертанням до конкретних людей.
Але є потреби які так не вирішиш.
Моїй батареї потрібно два екофло і старлінк. Це результат втрат від ворожих уражень.
Потрібна сумма сто тисяч.
Вся надія на вас, бо іншим шляхом це не закрити, тому і звертаюсь.
Ще раз, для закриття потреб батареї в екофло і старлінк оголошую збір на 100000.


2 ecoflow і S-link

Бажаю здоровя, всім не байдужим хто перейшов для того щоб допомогти нам.Цей вклад дуже важливий для нашого підрозділу.

🎯Ціль: 100 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XQivBe113

💳Номер картки банки
4874 1000 2476 9096

Пей пал.
Eugen Pinak:
PayPal: Name: YEVGEN PINAK,
Email: pinak77@yahoo.com

Тримаємо стрій!

Наші степи це велика житниця, але іноді буває засуха і тоді вони перетворюються в смерть. Смерть наступає навіть якщо ти невдало залишився в степу без води, бо коли засуха і роднічки щезають. Місцеві про це знають тому завжди мають запаси щоб пережити такий рік, знають де вода не зникає в найгіршу посуху.
Та це було похуй комунякам в 1947 році коли їм відключили продуктовий ленд ліз. І вони тупо вигребли все у селян щоб далі кормити заводчан які створювали нову зброю для війни проти Америки.
В наших краях є друга скарбниця, море. Нажаль коли посуха риба відходить далеко в море, і без човна її не добудеш.
Човни звісно у людей давно забрали, а які не забрали були на контролі. Але були артелі рибаків на великих фелюгах, шаландах і байдах.
Наш степ це древні гори що повністю розсипались і утворили рівнину, але на 25 метрів вище рівня моря. Тому берег в нас це обрив. Але річки промили в ньому балки, і от по цим балкам люди і виходять до моря. Бердянськ стоїть на тому що промила річка Берда, але далі є менші. От біля Петрової балки, що промила річка Кільтічія і базувалась артєль мого діда.
І туди почали сповзатись голодуючі люди в надії добути, або що дадуть рибу рибалки.
В кручах такі люди викопали нори в яких жили чекаючи коли повернуться з промислу рибалки, особливо багато було дітей сиріт, та мамок з немовлятами, мужики погинули і молодухи часто вагітніли невідомо від кого бо розуміли що більшого все одно не буде.
Був там і мій батько, при моєму діду. Бо в селі ди вони жили іжі вже не було і мамка залишилась стежити за хатою і... працювати в колгоспі де трохи кормили, а ще можна було вкрасти в свиней, начальство на це дивились крізь пальці.
Але звісно влада про все продумала, в балку послали відділення військ НКВД, яке контролювало щоб весь улов окрім долі рибаків, грузили на вантажівки і вивозили.
Та азовські рибалки ще тоді були не покірні барани, і вони добились що можуть мілку і несортову рибу віддавати голодуючим (сержант ти можеш нас розстрілять, але гарантую, завтра ти і твої солдати, будуть стоять по стойці смірно отам в ста метрах від берега в морі)
Так відрами прямо черпали з човнів і віддавали людям що її чекали. Як казав мій дід, ніколи вони так не раділи коли ловилась мілка риба і всяка несортова, типу єрщів і прочого.
Батько згадував як дід якось насипав в миску якоїсь зовсім юній виснаженій мамці тюльки, і вона одразу намагалась впихнути ту тюльку в рот грудничку. Дід її обматюкав швидко розварив на багатті тюльку в кашицю, в тряпочку і показав як кормити дітьонку.
Ми степняки досвідчені в виживанні. Головне щоб не було комуняк і імперії.
Звісно мій батько подружився з безпритульними ровесниками що там виживали. Дитинство завжди дитинство, і навіть серед смерті діти грали в бабки і навіть в футбол. І мріяли звісно... Вони ж живуть в найкращій країні світу, просто зараз важко бо була страшна війна...
І от в один ранок до Петрової балки приїхали три критих Студебеккера, з ними приїхали вчителі і лікарі, жінки, що повідомили що совєцька влада пам'ятає про своїх дітей, і що вони забирають всіх беспритульних сиріт і відвезуть в Запоріжжя в дитячий оздоровчий табір де вони будуть жити харчуватись і вчитись в школі, бо діти майбутнє.
Як казав мій батько, "я так радів за моїх друзей, і навіть трохи їм заздрив бо постійно був голодним, а рибу, потім не міг їсти все життя"
Пройшли роки. І от в 1956 році мій батько їхав в армію на поїзді, в Токмаку їм дозволили вийти з вагонів погуляти по перону. І раптом він впізнав в одному з залізничників свого берегового друга, тезку Кольку! Той його теж впізнав. Розговорились, батько почав розпитувати як було в лагері, і тоді той розповів...
Розповів що їх відвезли далеко в степ, ми степняки знаєм де не буде води в засуху, і зі сміхом викинули з вантажівок.
Вчителі і лікарки...
Розповів як вмирали інші діти, як йому повезло спіймати ящерку і випити її, потім ще одну. Як він один з усіх що був поряд доповз до залізничної колії, їв зерно що просипалось з вагонів і затрималось в ямках, облизував росу що утворювалась на рельсах. А потім його спіймав обходчик колій і приютив.

Так він і вижив.
А мій батько виріс вірним комуністом і прокляв мене що я був за незалежну Україну і проти комуняк. І оте все вважав перегибом що влаштував Брежнєв що завідував тоді Запорізькою областю.
І ще мій батько, потомок гордих азовських рибалок і приазовських степовиків, завжди дуже боявся і лебезив перед начальством.
І за це я особливо ненавиджу імперію що зламала мого батька.
Але іноді в мене відчуття що біль всього світу навалюється на мене і світло тухне...

Ітак, першу з трьох потреб моєї батареї вдалось оперативно закрити завдяки добрим людям.




Але залишилось ще дві потреби які теж треба срочно закрити
Батареї срочно потрібні два інвертор них генератора.

Вдалось розшукати і замовити їх за 22500 гривень.
Гроші потрібні до 29 дня цього місяця.
Тому я поставив збір на 50000 щоб компенсувати пересилку і покупку олії для змащення.
І знову вся надія на вас.


2 інв. генератор

🎯Ціль: 50 000.00 ₴

Пей пал.
Eugen Pinak:
PayPal: Name: YEVGEN PINAK, Email: pinak77@yahoo.com

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/1oBLszAk7

💳Номер картки банки
4874 1000 2462 6205

Тримаємо стрій!

Доповідаю.
Гроші зібрані. Алюмінієвий порошок оплачено.
Оце відповідь продавця:
Антон Алюміній:
Все добре

Завтра відправимо

Бо тут НП забирає тільки в 15:00 і більше не їзде

Так що, ви, найкращі, другий збір підряд і оперативно закрили.
Світла пам'ять Калашу, пом'яніть його.

Ще раз велика дяка!
І вибачте, але зараз такі часи що буду скоро вимушен знову звернутись.
Тримаємо стрій!

Спільното ви це зробили!!!

Збір завершено!!!
Доповідь по розходам трохи пізніше.

Моя батарея жива.
В неї новий сильний і толковий командир, що виріс в батареї з самого початку війни.
Від солдата до командира.
І батареї потрібна поміч.
Як завжди на вчора.


Треба оплатити ремонти машин. СТО вже над ними працюють.
Скоро треба буде оплатити рахунки.
Окрім того треба оплатити абонентські плати за три позаштатні старлінки.

Все це дуже потрібно щоб тримати фронт і знищувати ворогів.
Як завжди вся надія на вас.
Це буде гарне вшанування пам'яті нашого Командира.
В батареї зараз багато нових бйців, багато старих тіки з шпиталів.
Своїх грошей на вирішення проблем в них нема.
Тому звертаємось до вас.

Рем. авто + старлінк

Наша мінометна батарея збирає на ремонт авто і оплату старлінків


Збір завершено!

Тримаємо стрій!

Бобер550:
Друзі, поздоровляю всіх з наступаючим Новим Роком!
Ми вистояли, і вистоїмо далі, і хер їм а не Україну, навіть якщо по нам пройдуть!
Єбалай Акбар! Слава і честь!
І невеличка історія про перше свято Нового Року на війні.

Новий рік 2023.
Терни, КП Зєвс.
Командир батареї вирішив зробити свято.
Нарізали салатики, зібрали всіх хто не на позиціях.
Командир батареї поставив бутилочку, давайте потрошку.
Я тоді вперше випив з початку війни.
Все було добре, але таки одного понесло "командири трідараси, весь світ його не любить.." Ну думаю мені така тусня не потрібна, піду тим більше що вже 12 було, всіх поздоавиу і пішов на хату.
А йти було метрів 300-400 по дорозі з твердим покриттям, потім поворот і по грунтовці. А зима була без морозів, стояла страшна грязюка, дорога розбита технікою в злам, тому йшов поряд по невеликому валу, бо він був більш менш сухим.
І от йду я і тут...
І тут... Пок-пок-пок-пок-пок - виходи Града і ідеально відкриті, це точно до мене, озираюсь і бачу перші розриви на тій стороні дороги, падаю в невелику ямку, жопа назовні і матюкаю себе:
- Блядь, ідіот, зараз поранять, евак аналіз крові, алкоголь, нах виплати, позор перед всіма, як я дочці в очі буду дивитись! Ідіот нафіг ти пив!!!
Коли розриви пройшли поряд і пішли далі, трохи почекав і перебіг в гарну канаву ліг на спину, закурив цигарку, лежу курю, зараз думаю другі півпакета підуть. Так і є. Пок-пок -пок-пок-пок.
Відлежався, ще трохи покурив, бо ракетчики люблять парочку з запізненням подать. Так і було.
Потім встав та і пішов собі на хату.
Наступний раз я не скоро випив, але то інша історія.

Спільнота, лишилось зібрати на зарядну станцію 9000 гривень.

Давайте швиденько доб'єм, бо скоро хлопці вийдуть на відпочинок і зможуть придбати станцію

Тому запускаю пташку збирашку (пам'яті Аффтамата)



Дуже прошу, давайте сьогодні доб'єм!


На зарядну станцію для розрахунку бпла "Вампір"

Збір закрито!

Тримаєм стрій!

Друзі, я зробив англійський переклад цієї пропаганди яку впихують з першого класу.
Прошу максимального репосту, нехай закордонні читаючи знають з ким вони хочуть домовлятись.


These are the kind of leaflets they distribute to all schoolchildren starting in first grade. But of course, you can still think that Putin wants peace and friendship.

The highest knowledge of a Russian patriot.
12 theses.

1. Know that Russia's enemies are the enemies of God and humanity, the enemies of everything you believe in and love.
2. Know that Russia's enemies—Satanists, Nazis, perverts, liberals—want to destroy the soul of each of us, deprive us of our senses and reason, appropriate our lands, enslave humanity, and establish a dictatorship of violence and genocide.
3. Know that Russia is invincible because God is with her, truth and a history of great victories are behind her.
4. Know that her enemies' hatred of Russia and her past stems from their inability to defeat her, that she is the main obstacle on their path to world domination. 5. Know that Russia is invincible, its coming victory is inevitable, and this victory will open the way for humanity to harmony and happiness.
6. Know that Russia's strength lies in its spirit and will, its values, its saints and heroes. Those with spirit and will possess strength, while consumption and depravity breed weakness.
7. Know that another strength lies in the brotherhood of peoples, their unity, and the understanding of Russia as the common home of all Russian nationalities.
8. Know that Russia's third strength lies in the sanctity of camaraderie, collectivism, and cohesion, and that betraying comrades is the gravest moral crime.
9. Know also that your strength lies in your family, your home, and Russia, as a family of families, unites these forces, that it stands on love, and love conquers death.
10. Know that Russia's enemies are aware of its strength, and they seek to undermine it by influencing you, your consciousness, using deception and corruption.
11. Know that your labor and sacrifices are a contribution to the cause of our common victory.
12. Know that the future is found in struggle, and that our struggle is a struggle between good and evil, life and death. Be on the side of good and light, be on Russia's side, and you will win.

В армію я вернувся в перший день повномасштабки, без будь яких умов і договорів.

Я прийшов в армію з одним бажанням - не здохнуть 6 місяців, шоб країна вспіла знять чехли, мобілізувать мужиків і получить зброю.

Я получів автомат, один комплєкт форми (взяв вдіть, шоб свої ж не захуячили) і бєрци на 2 размєра більші (не було інших)
Я прийшов в армію під аплодісмєнти самого лучшого народа в світі, який треба захищати і хриплий голос обісцяного прєзідєнта (за якого я просив вас не голосувать, бо буде піздєц) : "- Збройні Сили Украіни - ви все що у нас є".

Шо я получив в результаті?
Уніженіє від держави, зарплату обізяни, ніякого права на знання сроків своєі служби і насмєшку від "умних", які порішали свої вопроси тоді, поки ми кишки на траки намотували, в ожиданії мобілізації державою мужиків.
Я получів фотографії пачок пижжєних грошей то в багажніках, то на столах власних підорасів. Я получів зневагу уєбанів, порішавших з воєнкоматом.

Тепер я продаю книжки і періодично прошу гроші, шоб мені було як ще 20 років служить в ЗСУ. Це єдиний зрозумілий сьогодні мені срок служби - до 60 років. Я продаю книжки шоб моя сімʼя не здихала з голоду. Кончаться гроші і не буде що продавать - я не піду таксувать чи просить милостиню.

"Горіть" і зводить себе з ума я не буду, але більшого приниження, чим від свого ж народу (який від страха не хоче бороться за мої права шляхом тиску на вибраних ними ж підорасів) і від своєї держави, яка мене вважає безправною обізяною, я не получав.

Я не піду в СЗЧ сам і ніколи не призву до цього когось ще, бо це хуйова тєма при тисячах кілометрів лініі фронту.
Я не "піду на Київ" і не призву до цього когось ще, бо це тоже хуйова тєма при тисячах кілометрів лінії фронту.
Я не буду розказувать сказок про "піздєц вам після війни", бо знаю, шо ніколи такого не буде і не хочу самого себе смішить.

Як тільки моя сімʼя начне страдать - я вдіну той самий посічєний осколками піксєль з 2022 року, шеврони і в откриту піду грабить. Грабить з гордо піднятою головою, як воїн ЗСУ доведений до піздєца своїм же народом.

Держава зробила з тих, хто остався живий з доброї сотні тисяч лицарів, безправних кріпаків з кріпацькою зарплатою і кріпацькими "правами", під мовчазне согласіє обісцявшогося і тихенько сидящого в норках населення. В результаті рабами стануть всі. Ми вже на це погодились. Населення не хоче воювать з росіянами і населенню не треба Україна.

Значить, скоро в нас її й не буде.