Після тривалої "творчої" паузи в мене відбувся різдвяний клаптиковий марафон. А почався він зовсім випадково - просто я вирішила потроху доводити до завершення всі свої розпочаті проекти, серед яких був і клаптиковий чобіток. Його я починала в спільному проекті який проходив в листопаді 2021 року (!). Коли я його завершила, зрозуміла що зараз мені його просто немає де повісити і я спитала старшу доньку чи не потрібні їй такі чобітки, на що вона сказала: "Треба!"
Такої тканини, з якої шила перший чобіток, у мене більше не було - підбирала схожу. Мені сподобалась така ідея, щоб чобітки були і схожими, і різними водночас.
Така вийшла у мене друга пара чобітків.
А за нею і третя....
...і четверта!
Дуже сподобалось шити чобітки з зірочками. Хоча це і складніше, і довше по часу. Але вони виходять дуже гарні!
Коли всі чобітки були вже подаровані - четверо в Данії, четверо в Києві, я на одній з сторінок у FB я побачила цей светр. Запала мені в душу ця ялинка. Знайшла на Etsy схему, чому була дуже рада, бо не хотілось витрачати час на зайві розрахунки. Тим більше коли часу і так обмаль через постійні вимкнення світла.
І не відкладаючи часу в один вечір я зібрала свою ялинку.
На наступний день придбала світшот, і ввечері вже мала свій різдвяний светр!
І на наступну зустріч, яка проходила в бібліотеці, де працюю, я прийшла в новенькому светрі)
На наших творчих зустрічах крім спілкування, обміну ідеями, ми ще робимо якісь дрібні поточні процеси. Я наприклад підшивала бейкою вже готові чобітки. Цього разу щоб не втрачати дорогоцінний час, я знайшла як зробити такі прикраси на ялинку. Дома зробила всі заготовки, а в бібліотеці робила вже всю ручну роботу. Покажу трішки
закулісся з наших зустрічей)
Показала фото іграшок Каті, і отримала від неї замовлення. Кольору гаму і тканини обирала вона.
А зараз я дістала незавершену вишиту роботу, так що продовження буде)
