mitka48

Ось що можна було б співати на шкільних заходах замість російськомовної "лучше в школє":

Учися, дитино, бо вчитися треба!
Учися, голубко, хай розум не спить,
Хай серце і воля, і дух росте в силу,
Для життя, для світла треба ся учить.

Учися, дитино, бо світ цей не батько -
Широкий, розлогий, мов поле в степу;
Знайти в нім дорогу той лише потрафить,
Хто служив науці, хто вчився в життю! .

Учися, дитино, бо доля не мати -
Шукать її треба, сама не прийде;
А той її має, той її зазнає,
Кому розум сонцем в головці зійде!

Учися, дитино. Бог буде з тобою,
Пошанують люди, полюбить тя світ.
Учися, щоб сіяв добро поміж люди,
І вічно жить будеш, не згине твій слід!

Учися, дитино, бо вчитися треба;
Шукай сонця правди, хай розум не спить;
Чого научишся, вода не забере,
Не візьме розбійник, вогонь не спалить!

(с) Володимир Масляк або Юрій Шкрумеляк. Хто з них є автором - не вдалося з'ясувати.
Почуто від Тараса Компаніченка.

Друзі з порталу "Український погляд" змонтували чудовий кліп на пісню "Ніченька" у виконанні Тараса Компаніченка.
Показані кадри з радянсько-гітлерівського параду у Бресті.

Originally posted by xekus at Александр Башлачев


( Read more...Collapse )

Приблизний переклад:

Любове моя, що ж заподіяла тобі я, що другом нелюбим стала тому, хто найприємніший мені?
На жаль, не подобаюсь йому я...
Чи в лиху народилася годину, що вірного друга не маю?
Любове, бажана й ніжна, нехай же він закохається у мене!
Боюсь я сильно, що деінде його його витає думка.
Бо вірю, що за прекрасний його лик інша відвабила його від мене.
Любове, бажана й ніжна, нехай же він закохається у мене!
Погляд його серце моє з грудей вирвав, й печаллю лагідною сповнив.
Боже, якби він дав мені свою любов, щасливішою я б бути не могла.
Й прошу тебе, любове бажана й ніжна, нехай же він закохається у мене!

+ авторський вступний вірш.



я буду счастлив
ведь Ты моя чаша
и часть.

НОВИЙ ЛАД. (1906)

"Обридло нам у рабській ролі!"
"Ви певні в тім? - сказав прем'єр. -
То нате вам шматочок волі.
Чи всі вдоволені тепер?
Чи, може, ще хто-небудь стане
Невдячно лаять наш уряд?
Вітайте ж, любі громадяни,
Новий конституційний лад!


( Read more...Collapse )

Подерті шматочки прапорів,
Тріски із розбитих крісів,
Збірайте з широких просторів,
Й несіть їх як святощ домів.

За образ кладіть і за сволок,
Щоби їх синам передать,
За пазуху крийте, в подолок,
Коли вам прийдеться втікать.

Колись ці прапори шуміли
Над полками гордих борців,
Колись ці кріси торохтіли,
Як ворог на нас налетів.

В них криється спомин змагання
За правду, за волю і любов,
На них сльоза сяє остання,
Остання блищить на них кров.

Коли нам прийдеться зшивати
Подерті прапорів шматки,
Тоді, уважай! - треба мати
Кріпкі і здорові нитки.

А хоч не велить нам майбутнє
Старих лаштувати крісів,
Най лишиться ввік незабутнє
Велике з минулих часів.

Берлін, 10.10.1921. Взято звідси.

Читати більше про Богдана Лепкого.

".. І втягнувшись ми щиро в ярмо,
(Вже щиріше не можна втягнутись,
Бо вже рідне, своє нам зробилось чуже)
До чужого ми стали горнутись.

І безпечно нам в шкурі чужій,
Ми забули, що єсть у нас мати.
Ще й без сорому кажем під час:
"Україні-Русі вже не встати".

Правда, любі мої патріоти-брати,
України-небоги синочки.
Правда, сестри байдужі мої,
Удовиці старенької дочки.

Нащо здався вам край дорогий?
Защо вам свою неньку кохати?
Ви зросли, живете. Не потрібна тепер
Вам убогая рідная мати."

Мусій Кононенко, "Заповіт Ярослава Мудрого", уривок.

..11 червня 1922 року М.С. Кононеко помер на 58 році життя від тяжкої хвороби та голоду. Поховали Мусія Степановича на Новосанжарському цвинтарі. Могила до сьогодні не збереглася.
Читати про Мусія Кононенка більше.