nz

Знаєте що мене найбільш дивує у всьому цьому цирку з епшейном?
Ні, не те, що так звана світова еліта - це купа їбанутих на всю голову.
Ні, не те, що вони там робили і роблять таке, що страшно навіть уявляти.
Ні, не те, що помаранчовий блазень та вся його адміністрація роблять все можливе, щоб замести це рідке лайно під ковдру.

Найбільш мене дивує те, що адреса у всіх цих листах закінчується на... "gmail.com".

Так, це неосвічене опудало не турбувало себе приватними серверами, наскрізним шифруванням тощо.
Воно тупо відкрило безкоштовну скриньку на гмейлі і вело свій педобізнес у plain text.
А гмейл все це читав і намагався підібрати пану контекстну рекламу під його смаки.
І нічо, все працювало роками.

Згадуйте це кожного разу, коли якесь падло буде вам проповідувати, що шифрування треба заборонити, бо інакше у держави та правоохоронців не буде можливості розкривати злочини.

Вже вкотре помічаю, що коли щось приємно пахне, то рука сама тягнеться до телефону, щоб цей запах "сфотографувати". Ну знаєте, так само, коли гуляєш та бачиш красивого кота чи там хмару чи захід сонця.
Потім, звісно, доходить.

ютуб чомусь підсунув відео, де одна панянка бідкується про так звану hostile architecture в її місті.
"hostile architecture", якщо ви не в курсі, це коли лавки на зупинках роблять під кутом, або вузькими, або короткими, щоб пасажирам, що чекають на транспорт, на них сидіти було більш менш ок, а от бомжам спати щоб було не ок. чи коли перила не суцільні або з нерівнощами, щоб по них альтернативно обдарована молодь не їздила на скейтах та роверах. чи коли газон за парканом, щоб бидло не паркувало там свої відра з гайками.

панянка скаржиться, що такі методи роблять публічний простір менш інклюзивним (пенсіонерам / вагітним / інвалідам на таких лавках буде не дуже зручно), погіршують соціальний клімат (люди менше часу там сидять, менше спілкуються та знайомляться) і взагалі негуманні (як можна позбавляти притулку тих, у кого нема даху над головою).
панянка бідкується протягом 15 хвилин, але альтернатив не пропонує. "пишіть мені у коментах, як з цим у вас".

що я на це можу сказати.
дуже легко бути лицарем у білому пальті на білому конику, коли це не стосується особисто тебе.
але коли бомжі, наркомани чи тупі підлітки матеріалізуються саме у тебе під вікном, або саме на тій зупинці, з якої їздиш ти, то лицарство та емпатія чомусь зникають моментально і починаються дзвінки в поліцію.

у коментах, звісно, легіон таких саме лицарів, які голосно засуджують дії їхніх мерій, що витратили страшну купу грошей на оці лавки, шипи та інше неподобство, замість того, щоб просто надати житло усім, хто його потребує.
бо, звісно, якщо кожному бездомному сьогодні дати по хаті, то завтра бездомних не буде і проблему буде вирішено. це ж так просто. так саме, як годування негрів гуманітарною допомогою вже вирішило раз і назавжди проблему голоду в африці.

особисто я вважаю, що держава і суспільство зобов'язані допомогати тим, хто потребує допомоги.
при умові, що потребуючий допомоги співпрацює, не наркоманить та погоджується на запропоновану роботу.

а зупинка чи лавка в парку - це не притулок, ні. це commons, ті, яких tragedy.
так, може тепер бабусі буде не дуже зручно сидіти на лавці під кутом у 30 градусів. раніше було краще.
але якщо там буде лежати якийсь духмяний добродій, то бабуся буде взагалі стояти. ось і все.

кілька років тому вирішував одну проблему, щось накшталт "впіхнуть нєвпіхуємоє", але про UI.
знайшов кілька рішень, вибрав одне найменш огидне і обгрунтував для себе свій вибір.
сьогодні чомусь згадав про це і стійте, ми ж вже у майбутньому і у нас жеж є штучний інтелект!
відкрив чатжпт, дуже зверхньо описав проблему.
"дійсно", каже, "проблема існує і можна підійти отак і отак, залежачи від юзкейсів".
серед варіантів, що цікаво, і мій. непогано, непогано.
а юзкейс у мене, кажу, ось такий.
"ну тоді найкращий варіант оцей, тому що..." і показує мені мій варіант і надає мої ж аргументи.

"Having a conceited ego is one thing. Actually being told by a machine is another."

занесло мене на один російськомовний буцімто технічний ресурс. не питайте чому.
у коментах до буцімто технічної статті як завжди діч.
екземпляри, на очах у яких їхня... срєда обітанія перетворюється на чумний барак, завзято суперечаться, як правільно абустроіть галактіку і пачіму капіталізм абрічон, а в європє сейчас на самам дєлє сациалізм позднєсавєцкаго разліва. але не суть.
от дивишся на цю писанину. наче складно пише, і навіть помилок не дуже багато. мабуть доросла людина, землю вже не їсть. а далі воно пише, що совок на Фінляндію не напав, а був змушений напасти, бо треба було кордони відсунути, бо а якщо гітлер нападе, а пазаді мацква? і те саме з Латвією, Литвою та Естонією. Ну ось так вийшло, панімаєтє. так нада била. а оні зачем-та сапративлялісь, глупиє. і він це не вигадав, ні. він це у мємуарах таваріща жюкова прочитав. чи малєнкова. чи іще якогось вурдалака, яйбу. тому це правда, бо навєрху нє дуракі сідят жи! поруч інший підрила пише, шо голодомор - то теж просто так палучілось, бо за зерно купували на заході станки, бо за золото їх буцімто не хотіли продавати. нє со зла, панімаєтє? там зєрно проста нужнєє била. треба ж було індустріалізацію, щоб танчіки для ліваруції ліпити. третя скотиняка косплеїть економіста та розповідає, що експансія совка мала суто економічну мотивацію, бо треба ринок не меньше 200 мільйонів покупців для розвитку будь чого.

дистильований данінг-крюгер помножений на дистильований егоцентризм.
кожна кухарка буде керувати державою.
ми наш ми новий мір пастроім кто бил нікєм тот станєт всєм, вот ето всьо.
рєкі вспять та яблані на марсє.
цель аправдиваєт срєдства, ми за ценой ніпастаім.
тупе бидло, яке чомусь вирішило, що воно не тупе бидло, а прогресор.
що воно вірісло у гімні, живе у гімні, але знає, як треба жити. тобі особисто і всій планеті.
що інші - плєсєнь, їхнє бачення іррелевантне.

таке, доречі, у всіх буває. років у 3-5. коли вже розумієш, що я - є, але ще не розумієш, що є не тільки я, тому я тут понад усе, а все інше - то декорації та меблі.
та ви це самі бачили, коли гралися у пісочниці: малий пиздюк лізе через твій щойно збудований палац та ламає його, хапа машинку та лізе далі, бо йому піхуй, ти для нього не існуєш. але коли ти йому додаєш трохи пісочку в очі та відбираєш свою машинку, то воно дуже голосно ображається, тому що як це так, він же нічого поганого не робив, а тут така несправедливість.
у більшості з часом це проходить саме, у деяких проходить з життєдайними пиздюлями, а от у деяких цей інфантилізм не проходить ніколи і виростає черговий вялікій народ-богоносець з планами галактичного комунізму та щастя для всіх, з-під палки, і щоб ніхто не відмазався, у якого ця геніальна думка червоною стрічкою проходить сотні разів у різних формах через все - літературу, кіно, освіту, "культуру" вибачбоже, і який, здається, справді не розуміє, що такого поганого у тому, щоб винищити мільйони заради черговогої деліріумної мети. фізично і медично не розуміє. а потім так само не розуміє, чому це його всі ці русофоби так ненавидять.

тут мав би бути якийсь розумний висновок, але його не буде.

Як казав лисий чорт, "важнєйшим із іскуств для нас являеца кіно".
І з цим важко сперечатися, бо дійсно, це ключовий інструмент пропаганди.
12 років йде війна, а руки (особливо старшого покоління) тягнуться до совкової нєтлєнкі, та, by extension, москальского новоділу.

"Баба Ганя, нашо ви оте гімно дивитесь?"
"Підарача про актора відомого, цікаво ж"
"Той актор закликав нас з вами вбивати"
"Так... Але ж талановитий, цікаво шо там про його життя розказують"

Оце "талановитий" добиває.
Хто вам сказав, що ота обрюзгла свиня у тілівізорі, яка шось там крізь губу цідить - то талант?
Шо він такого зіграв?
Скільки грошей у світовому прокаті заробили його фільми?
Хто про нього взагалі чув за межами совку?
Це те саме, шо самає вкуснає савецкає мароженає, яке самає вкуснає тільки тому що альтернативою були бурульки.

"Так, так. Зараз додивлюся і більше не буду"

Як розвіяти цей морок, що десятиріччями вирощували талановиті пропагандисти?

Проекція.

Уявіть, що замість отого "метра" у тілівізорі... індус.
Який грав у бальшому індійському театрі в Делі, знімався у Болівуді та геніально озвучив макаку у відомій дитячій анімації.
І замість іншого "метра", який розповідає яким дваряніном був його дід, теж індус, з розповідями про те, з якої він високої касти, чи шо у них там.
І класіка савецкага кінєматографа про наташу шо понаїхала з єбєнєй у мацкву то тепер епік про Фатіму з Пунджабу що робить кар'єру в аутсорсі у Мумбаї і одного разу мусить повертатися додому на даху потяга де зустрічає простого рікшу Ганеша з кізяком на шльопанцях...
І індійський шерлок - найкращий у світі, королева підтвердить. Знімали у західному Бенгалі, не відрізнити від Лондона.

Ще цікаво?
Ні?
А чо так?
А чому регочете?
Індійська культура що, не культура?
Індусам подобається.
Несерйозно кажете? А чому?
Країна у них велика, культурі тисячі років (на відміну від), ядерна зброя є, на місяць щось запускають, і воно навіть долітає (на відміну від), все дуже серйозно.

Але так, інша (і інакша) культура, до якої нам в цілому нема ніякого діла.
Цікаво, чому.
Може тому що нам не вдолблювали в голову з дитинства, що вона найкраща в світі?

"Ой..."

Не дякуйте.

Можна було б щось написати, та все вже написано.

Рекомендірен.

Асобенна дараґім расєянам, в качєствє тізєр трейлєра.

Trying to watch the subj again.
For the fourth time.

All my previous attempts failed miserably and resulted in falling asleep in the middle of the very first episode.

Anticipating reasonable questions like "but why?": I want to be able to point my finger and proudly proclaim "I understood that reference".

Недавно у когось у коментах побачив чергове "Пушкін наше всьо, бо мороз і сонце же!".

Лінь шукати де саме, то накину на святе тут.

Зимнее утро

Мороз и солнце; день чудесный!
Еще ты дремлешь, друг прелестный —
Пора, красавица, проснись:
Открой сомкнуты негой взоры
Навстречу северной Авроры,
Звездою севера явись!

Вечор, ты помнишь, вьюга злилась,
На мутном небе мгла носилась;
Луна, как бледное пятно,
Сквозь тучи мрачные желтела,
И ты печальная сидела —
А нынче… погляди в окно:

Под голубыми небесами
Великолепными коврами,
Блестя на солнце, снег лежит;
Прозрачный лес один чернеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит.

Вся комната янтарным блеском
Озарена. Веселым треском
Трещит затопленная печь.
Приятно думать у лежанки.
Но знаешь: не велеть ли в санки
Кобылку бурую запречь?

Скользя по утреннему снегу,
Друг милый, предадимся бегу
Нетерпеливого коня
И навестим поля пустые,
Леса, недавно столь густые,
И берег, милый для меня.

Стало цікаво, а от про що взагалі цей твір?
Що залишиться, якщо відкинути все оте словоблудіє майстра пєра про звєзду сєвєра навстрєчу сєвєру, луна жєлтєєт, нєбо голубєєт, лєс чєрнєєт, йолка зєлєнєєт, снєг блєстіт, і рєчка блєстіт, і комната теж блєстіт, і пєчка трєском трєщіт?

Ітак:

Яка погода гарна, вставай давай  
А от вчора погода була погана, і ти була сумна  
А от сьогодні погода така гарна, там все таке красівоє  
І вдома теж, і у ліжку приємно  
Але чи не піти нам покататися і подивитися природу?

Ну або:

                 ДІЯ ПЕРША

                      На сцені збоку стоїть ліжко.
                      У ліжку спить жінка.
                      З іншого боку стоїть пічка,
                      позбавлена художнього смаку.
                      Пічка приємно тріскає, гріє і відсвічує.
                      Посеред сцени висить вікно.
                      Через вікно видно типовий зимовий пейзаж:
                      сніг, голий ліс, пусті поля.
                      Входить Пушкін і голосно грюкає дверима.

                  ПУШКІН
Вставай, моя красавіца, ідьом шукать пригоди
Бо світить з неба сонечко - прєкрасная паґода!

                  ЗАВІСА

Питання залу:

1. Вчора ввечері, коли погода була нельотная, чому саме жінка пєчальная сідєла, поки автор роздивлявся у вікно погодні явища?
2. Який настрій буде у жінки сьогодні, після того, як її витягли з теплого ліжка на мороз і повозили по пустим полям?
3. Чи в курсі автор, що з жінкою роблять?