Rosava Doshchyk

“— Як часто ти їси картоплю?
— Коли не їм гречку.”
― Павло Пігуль, Вбивство на Перунів день

“— Це ти на районі так битися навчився?
Саня кивнув.
—Я завжди книжки любив читати. Вдома грошей сильно не було, тому ходив у бібліотеку. Пацани ж у дворі були більше по футболу. Якось перестріли мене й відібрали рюкзак із книжками й новим номером «Класу». Порвали журнал у мене на очах, відпиздили. Наступного разу замість книжок я поклав у рюкзак цеглину.
— Ого, — зітхнув Матвій. — Співчуваю. Таке ні з ким не має траплятися.
— Ага, тому потім був бокс у школі, а з роками я сам на сам розібрався з кожним, хто тоді порвав той «Клас». Вони вже й не пам'ятали, чого я на них так визвірився, а от я прекрасно пам'ятав.”
― Павло Пігуль, Вбивство на Перунів день

“Саме так: одним зі звинувачень у справі було те, що у термінах комісія хотіла покладатися на польський і чеський підхід, згідно з яким термінологія базувалась на питомій лексиці, а не на іншомовних словах. Російське мовознавство у такому підході вбачало хуторянство і штучне обмеження мови — мовляв, чим це вам інтернаціоналізм та російська термінологія не вгодили? Це вважали свідомою відмовою від нововведень революції. Таку диверсію Каганович охрестив "хуторянською кустарщиною" і прагненням ізолювати українську від російської, аби перешкодити поширенню знань в народних масах.”
― Євгенія Кузнєцова, Мова-меч. Як говорила радянська імперія

“Важливо розуміти, що ця статистика не просто показує кількість видань, а має дуже конкретні лінгвістичні наслідки: якщо певна мова обслуговує лише дитячу літературу, художні тексти та сільське господарство з присмаком лєнінізму, то вона драматично втрачає свій престиж, і будь-яка людина, чиї інтереси виходять за межі побуту, купуватиме видання російською і готуватиме власних дітей до життя в російськомовному середовищі.”
― Євгенія Кузнєцова, Мова-меч. Як говорила радянська імперія