Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну бібліотеку!

Зараз у Вікіджерелах 533 160 сторінок, 137 190 книжок, творів, документів та інших текстів, 1919 авторів та авторок.

Календар

8 березня

1874 — народився Юліан Левицький, український педагог, культурно-освітній діяч
1909 — народився Микола Шпак, український радянський поет, письменник, перекладач
1946 — помер Олександр Скоропис-Йолтуховський, український громадський та політичний діяч, публіцист

Вибрана проза

Під дощ. (Відень, 1920)
… Було тихо… — Ква?! — несподіванно квакнув Винниченко і замовк, прислухаючись. — Ква! — одквакнув Калинович, покінчивши з нафтовими грішми, і перебіг в “Добу“, попереду наплювавши на свій редакторський стілець в „Боротьбі“. — Ква! Ква! — нестрійно заквакали Пироги і Пасічники. — Ква!!! — рішуче квакнув підбадьорений Винниченко і несподіванно для самого себе залився на високій істерично-верескливій ноті: — Яяяяя… — І я! і я! — заголосив Вітик, як третій босяк в „Безднѣ“ Андреева. — Братці! і я! і я! — він спізнився, бо їздив в Берлін за грішми. — Не я! не я!… їй Богу, не я! — поквакував тихенько Христюк, пристроюючись до ревізійної комісії. — Не я, це все Лівицький. — Ква! Ква! — з юнацькою жвавістю квакнув Грушевський і подумав: — Не дають каналії на соціольоґію — може дадуть хоч на коммуну… — Ква! Ква! — відквакнувся Чечіль з торговельної комісії, купуючи зброю проти большевиків. — Ква-ква-ква! — зачастив молодий Шраг з самої верхушки… карлсбадського курорту. Він дістав ліквідаційні і квакав на здоровля, а ex міністр Жуківский, згадуючи свій дебют в німецькім суді, квакав несміло, але уперто: Ква!… Ква!… Ква!… — Кв… квакнув Мазуренко і поперхнувся, побачивши міністра Ніковського: — Це я, того, в вашу честь хотів квакнути — пояснив він — так… той то як його… не вийшло. Довжно застудив!… — Ква — хотів квакнути Штефан і несподівано для самого себе гукнув по старій звичці: — Здравія желаю, Вашскобродіє! — Ква! — ніжно підквакнув з Берліна Дідушок, в голосі котрого ясно було чути шелестіння швайцарських франків. — Кваааа! — заверещав на октаву вище всіх Дятлів: — Кваааа! — Всѣ вы подлецы и негодяи!!!

читати далі…

Вибрана поезія

Іван Франко

З вершин і низин. (Львів, 1893)

К. П.

Гарна дівчино, пахучая квітко!
Оком і словом стріляєш ти мітко
В серця чутливий потайник укритий, —
Хто тебе бачить, той мусить любити.

Тілько ж не гнівайсь за щиреє слово:
Світ і житє ти береш поверхово,
Мислиш, хто спів твій полюбить і очи,
Той вже нічого на світі не схоче.

Сли для очей і для пісні твоєі
Кине він все, боротьбу за ідеі,
Працю для тих, що йіх тиснуть окови —
Вір міні, серце, не варт він любови.

Сли ж крім очей і крім слова дзвінкого
Ти не даси єму в жизні нічого,
В бій не загрієш і ран не загоіш,
Вір — і сама ти любови не сто́іш.

Блиск чарівничий очей потускліє,
Змінить ся голос і спів заніміє, —
Сли ж в твоім серці і думці пустинно,
Чим ти тоді причаруєш, дівчино?
1883.