morreth | Reading

добрий вечір вам, малята

Здається, що все ж таки намагання поліпшити стан організму мають якийсь результат.

Я почала думати про завтра і будувати плани, хоча б на літо. Поліпшився настрій. Є якійсь бажання. Це все добре.

Приємно знову відчути своє тіло і зрозуміти, що рухатися стає легше. Можу деякі вправи робити краще. Бо іде якийсь розвиток. суглоби і м'язи не такі кам'яні, як були. Статіни статінами, але їх вплив на суглоби можна зупинити і відновити нормальний рух, який був ще до інфаркту.

Завжди приємно відчути результат своєї роботи.

Доречі, Жук перестав плакати вночі, бо потепліло. Став краще їсти. Це теж тішить. скоро все розтане у дворі, собакам стане легше пересуватися.

Юкі дуже жахається, якщо поблизу прилітає і вибухає. Тоді треба виходити і заспокоювати. У декого в містечку собаки зривалися з прив'язі. А Жук нічого, не сіпається. А от від холоду плаче, хоча у нього така шуба, що можна взагалі в снігу спати. Але старість...в ній радощів мало, хоча він тримається.

тримаймося

shad_tkhom

Одним лёгким движением руки... приличный человек превращается в законченную скотину. Достаточно было сказать, что отныне можно и со вздохом облегчения скинуты с плеч мораль, нравственность, человечность. Даже манеры. Теперь не обязательно соблюдать правила политеса и следить за речью. Приличные с виду люди стремительно превратились в монстров. Почему так были популярны вечеринки у Пидиди и Эпштейн? Можно было больше не притворяться, маски сброшены. На время можно не изображать из себя и читать мораль. Как говорила у Пратчетта Матушка Ветровоск убийце - "В маске ты настоящий." Маска, которая открывала истинное лицо скрывая фальшивое. Чем так страшен Страшный Суд? Тем, что маска больше не скрывает ничего, не помогает. Тебя видят насквозь, каждую твою мысль, мотивы всех твоих поступков. Словно ты стал прозрачен, как большой аквариум. Нет смысла притворяться. Зеркало, в котором ты видишь себя таким, какой ты есть. Всё, что ты прятал сам от себя. Самое главное - мотивы. Поэтому, пнувший кошку ближе к аду, чем убийца. Убить можно по неосторожности, превысив предел необходимой обороны, но пнувший уличную кошку, вряд ли решится так поступить с другим представителем семейства кошачьих - с тигром, к примеру. Всё он прекрасно понимает и выбрал заметно более слабое существо. Или ударив сироту, сорвался на ребёнка, зная, что за того некому заступиться.

Current Mood: blah
Current Music: минорно...

slonchik_gunfighter

( You're about to view content that the journal owner has marked as possibly inappropriate for anyone under the age of 18. )

aucubagold

ну, шо, малята

я живая, я є, я тут.

Написала собі мантру і починаю її оцими самими словами: я живая, я є, я тут.. Кожного ранку.

Коли я щось добре починаю, то завжди трапляються обставими, які намагаються примусити мене кинути те, що почала.

Так і тут. Три дні під вечір чи опівночі починала боліти голова дуже сильно, як при мігрені, тиск при цьому підвищується не набагато. Два дні пила аскофен, але неможна ж стільки аспірину підряд. Почала робити масаж вух, шиї, плюс спазмолітик. Принишкло. Намагалася не дати розгорнутися панічній атаці, бо тоді швах.

Сьогодні ходила "дихати", годину ходила дихала. Дуже була рада, що останній учень захворів і не прийшов. Бо відчула, що треба відпочивати. Нагодувала собак, зробила шишонівські вправи. А ще стала робити вправи на полібшення рівноваги. Потішила себе, що не все так погано. Та й після вправ перестала крутитися голова. Це так само було дуже позитивно.

Рішаю задачки для НМТ, вже майже всю збірку перерішала. Добре, що записую, бо через день-два не пам'ятаю, і можу замислитись над рішенням, що вже зроблено і записано.

Почала знову Дуо. Поки тільки французьку, там підтягну інші.

Таке життя, любіть його ніжно.

shad_tkhom

Это ещё нам говорил Марк, что мы создаём на плоском листе бумаги иллюзию глубины, объёма. Когда мне опять про Матрицу, про то, что наш Мир просто иллюзия, имитация, очень хочется уронить болтуну что-нибудь потяжелей на ногу и спросить, как ему понравилась ЭТА иллюзия. В мультсериале "Дарья" главная героиня пытается объяснить однокласснице, что такое перспектива и преподаватель рисования, Мисс Дефо, говорит Дарье:

- У тебя прекрасно получилась иллюзия глубины!

На что Дарья отвечает:

- Я собираюсь стать политиком.

После, даже краткого, общения с бывшими соотечественниками остаётся противное, не сказать послевкусие, а, как после оглушительной вони, что-то очень противное на языке. Хочется прополоскать рот. Как и после общения с нашими левыми. Они словно сочатся желчью и грязью. Я атеист, но почему то в религиозном квартале даже легче дышится. Как рационально объяснить, что ближайшие соратники Путлера словно одной печатью отмечены, что-то общее в лицах? И на лицах левых часто проступает эта тёмная, нутряная, злоба. Теперь уверен, что Каиновая печать, это не знак или символ, а нечто невидимое глазу, но ощущаемое и ты просто стараешься держаться от отмеченного такой Печатью подальше. Настоящий монстр не будет выглядеть уродом, страшилой, но... Фотографию Адольфа Эйхмана, среди прочих снимков, показали арестованным маньякам, насильникам и убийцам и они сразу угадали "своего". Маленький лысоватый человечек в больших очках похожий скорее на бухгалтера в маленькой конторе - ни рогов, ни копыт... Тьма признала своего верного слугу?

Current Mood: blah
Current Music: минорно...

malyj_gorgan

Сьогодні в СФ був мітинг підтримки України з нагоди грядущої четверої річниці початку повномасштабної війни. Я до сцени не пхався -- якось православний піп так довго проповідував, що я втратив натхтнення, хоча і збирався сказати всього кілька фраз.
( Якщо цікаво, ці кілька фраз під катом )

Натомість поділюся з вами коментом, який я залишив у приватному дописі знайомої. Темою допису було те, що в її блог припхалося щось, що зайшло с козирів: "Ізвінітє, нє панімаю я па вашему".
Оце "ізвінітє" мене трохи спантеличило, але не сильно. Картинка знайома, вписується в моє розуміння світу, сформоване ще в шкільні роки, коли на прохання "дайте, будь-ласка, сьогоднішню [газету] 'Молодь України'", працівниця кіоску СоюзДрук в рідних Чернівцях мені заявила "гаварітє на чєлавєческам язикє" (теж ото на ви звернулася)

Так от, комент у відповідь на чиєсь питання "а навіщо то було" я написав такий:

Бозя мудра. (Ну, або природа, чи хто там то всьо понастворював) То всьо спеціально зроблено!
От уявіть собі... ну, не знаю, наприклад, гівно. Бозя зробила так, що гівно смердить, причому, смердить на відстані. Це зроблено для того, щоби ми не брали то гівно руками, не ставали в нього ногами, не заносили собі в хату, не запрошували за стіл і не називали його братським народом. А натомість здалеку відчули сморід і близько не підходили. А як не виходить тримати відстань -- або закопали, або на ріллю порозкидали як добриво. На жаль, у нашого народу довший час був серйозно закладений ніс, але дуже хочеться вірити, що хоч зараз, нарешті, відшмаркалися....

shad_tkhom

Приснилось то, что было описано в одном старом сатирическом стихотворении - что иду по улице без панталон, а довольно прохладно и обнаружилось сие досадное недоразумение, когда вздумалось купить газету, а карманов нету и больше думал о газете, чем о том, что в том же кошельке, который в кармане брюк не только деньги, но и ключ от квартиры, где те самые деньги лежат. Проснулся и обнаружил себя почти без тёплого одеяла - сползло. Оттого то и стало холодно - со временем стал страшным мерзляком, а когда то спал и изо рта пар шёл...

Посмотрел кусочек из "Гарри Поттера" - от момента, когда Волан де Морт радостно объявляет о смерти Гарри Поттера до распада Тёмного Лорда на кусочки от большого пазла. В моём детстве не было таких детских книг "на вырост", когда по книге в год и история становится всё темней и серьёзней, не такой детской. Явное влияние современных сериалов, когда в первом сезоне совсем маленький ребёнок с щербатой улыбкой, а в последнем сезоне уже своими детьми обзавёлся - как в "Очень странных делах" или в том же "Гарри Поттере". Или как Трикси в "Люцифере" - маленькая девочка у которой не все коренные зубы выросли и подросток в финале. Какие то странные претензии к Билли Бобби Бонджови - ей уже не одиннадцать лет, а за двадцать и она больше не девочка-подросток, выросла. Скоро можно будет снимать и взрослых актёров десятилетиями - в самом начале живые актёры, а с какого то момента ИИ - не может Люцифер выглядеть старше - он же бессмертный ангел! Ну не говоря уже о покойных актёрах. Так что очень скоро в фильмах живых актёров будет меньше, чем мёртвых...

Current Mood: blah
Current Music: минорно...

slonchik_gunfighter

( You're about to view content that the journal owner has marked as possibly inappropriate for anyone under the age of 18. )

slonchik_gunfighter

( You're about to view content that the journal owner has marked as possibly inappropriate for anyone under the age of 18. )

shad_tkhom

Мне очень нравился этот эпизод в фильме "Красные огни", когда группа исследователей пытается понять, как удаётся "экстрасенсу" (в исполнении Роберта Де Ниро) пройти все тесты и готовы признать, что он не жулик и реально обладает некими сверхспособностями, а ответ до смешного прост и лежит на поверхности. Вот так часто и с левыми - думаешь, что это какой то тайный замысел, какая то сложная игра и не веришь, что всё крайне просто - да он просто дурак! Тот же Мамдани - ну не может же быть всё так просто! Никаких заговоров, злодейских замыслов, ничего такого - он просто идиот, а те, кто за него голосовали, законченные идиоты, которые верят, что булки растут на деревьях, а деньги вместо листвы и время от времени опадают - только собирай, что это всякие злые дяденьки не исполняют все капризы и хотелки левых избирателей, а добрый дяденька сейчас достанет финансы из ниоткуда, как фокусник изымает кролика из шляпы или возьмёт у богатых, а что часть бизнесов просто уйдёт из города, другие бизнесы раззоряться и без работы окажутся тысячи человек, которые тоже захотят помощи от государства, пособий из бюджета города и это уже цепная реакция, в головы левым идиотам не приходит. После истории Окасии и "Амазон" я уже не сомневаюсь, что тут явно проблемы с головой. И, когда читаю комментарии уверенных, что деньги государство рисует на коленке и надо будет - нарисует ещё - уже не сомневаюсь, что так оно и есть.

- Откуда деньги берёшь?

- Из тумбочки.

- А в тумбочке откуда?

- Жена кладёт.

- А она откуда берёт?

- Я же сказал - из тумбочки!

Current Mood: blah
Current Music: минорно...

malyj_gorgan

Хотів подилитися випадковою історією.
У нас є далекий знайомий, чоловік коло 50, самотній, живе сам, єдина компанія -- чотириногий друг Фаусто, симпатична і добре вихована старенька такса. Дуже приємний і позитивний персонаж. Він нам ніхто, сусід кума, з яким випадково познайомилися на вулиці, але через кілька місяців після знайомства раптом влаштував для Юлі артшоу-фандрейзер, де ми зібрали декілька тисяч на допомогу українським біженцям (це була весна 2022-го, тоді люди тратили на такі цілі в рази більше). Написав у свій паблік таке:
Побачив публічний пост друга, що у того серйозні проблеми зі здоровʼям і що він шукає нирку, бо діаліз уже не допомагає. Подумав, що він самотній, дітей нема, здоровий, то чому би не допомогти комусь іншому. Почав проходити різні додаткові тести перед операцією.... і тут у нього виявили два різних але потенційно серйозних раки. Один уже прооперували, другий готується до терапії з дуже хорошими перспективами, але це все -- виключно тому, що засікли обидві пухлини в максимально початковій стадії. Якби не оце несподіване і незаплановане медичне обслідування зараз, то нічого б ніхто не знав, поки не було би уже пізно.
Так що не лише добрі справи, а і добрі наміри -- це правильно.
Дай бог всім учасникам історії здоровʼя і довгих щасливих років життя.

pani_stosia

А колись ми, напевно, будемо згадувати все це з подивом –
як ховались у темряві, як підсвічували собі поглядами,
як грілися співами, звучали затято і стоголосо.
Здається, сам Бог дивувався, що ми тут живі й досі.

Воно ж бачиш як, Боже, повелось із самого початку –
ми твої діти, яким тут нІчого більше втрачати,
окрім свободи, жага до якої ніколи не охолоне,
окрім цієї землі, яку до крові стискаємо у долонях,

окрім дикого вміння жити навпомацки, жити наосліп.
Ми твої діти, які щоранку прокидаються вже дорослими
у будинках, що стали до біса тепер тремтячими.
Знищи, Господи, змія, якому ми цим завдячуємо.

Бачиш – наші міста згорілі, наші поля поголені.
Але ми живі, хоч часом самі цим дуже здивовані.
Колись ми, напевно ж, позбудемось болю і голосінь.
Добраніч, Боже.
Зроби так, щоб завтра прокинулися ми всі

shad_tkhom

Current Mood: amused
Current Music: SMOKY JAZZ

slonchik_gunfighter

( You're about to view content that the journal owner has marked as possibly inappropriate for anyone under the age of 18. )

aucubagold

Континуум (9)

Едвард дивиться на мене так, як дивляться на дітей, що запізнюються на сніданок. Зі столової доноситься аромат випічки, і я точно знаю, що це мій улюблений м’ясний пиріг. Звідки знаю? Загадка. Але знаю напевне, і мої сподівання побачити цей кухарський шедевр у виконанні Едварда справджуються. Поки я доходжу до столу на моїй тарілці вже парує добрячий шматок пирога і лежить гірка овочевого салату. Все як я люблю. Я всміхаюсь Едварду і шукаю поглядом склянку з мінералкою, яка миттєво з’являється поруч. Мене вже це не дивує. Дивує те, як швидко я звикаю до незвичного.

Едвард не сідає за стіл, а продовжує своє чаклунство біля плити. Мабуть буде ще й солодке. Коли тарілка стає пустою, її місце займає інша з вишневим тістечком, біля якої виникає прозорий чайник з фруктовим чаєм всередині і прозора чашка. Це теж моє вподобання, я віддаю перевагу скляним чашкам, щоб милуватися кольором напою. Мабуть, Едвард знає про мене все і ще трішки. Їсти мовчки не в моїх правилах, хоча після візиту Рейні мої думки настільки хаотичні, що я не знаю, якій віддати перевагу, так багато про що є сенс спитати у Едварда, спина якого майже промовляє про очікування від мене запитань. І я витягую з купи питань перше-ліпше.

- Скажи, Едварде, а чому я була в шлюбі аж двічі? Мої чоловіки мене кидають чи вмирають?

Насправді я навіть не знаю, чому я питаю саме про це, хоча можна було задати більш цікаве і, головне, потрібне питання. Едвард, не повертаючись до мене обличчям, відповідає так, як відмахуються від нав’язливих питань дитини.

- Ви б були у шлюбі набагато більше разів, міледі, якби доля цього забажала.

Отакої! Невже я настільки легковажна? Наступне питання не злітає з моїх вуст, але Едвард продовжує.

- Перший раз ви просто закохалися, але це було не справжнє кохання а експеримент, на вас випробували старовинний артефакт.

- Я була піддослідною мишою?

- Так. Це було жахливо. З обох сторін.

- Це як? Миша загризла експериментатора?

Мені стало смішно, але я куснула тістечко, а сміятися з тістечком в роті було більш ніж незручно, тому я просто посміхнулась , очікуючи відповідь Едварда.

- Ви вчинили, мабуть, гірше, бо застосували закляття, яке не можна зняти, і містер Фарел Фелан був приречений все життя провести в муках нерозділеного кохання. А далі сталося те, що затьмарило взагалі все попереднє.

Я ковтаю шматочок тістечка, щоб не вдавитися ним від сміху, і, наливаючи в чашку чай, питаю:

- Що ж може бути ще жахливішим?

- Ви пішли в Башту, до Таера, і обміняли свій час на те, щоб з Фарела зняли закляття.

- Що я обміняла? Який час?

Едвард зітхає і дивиться на мене, як на хвору або на людину, яка тільки-но прокинулась від літаргії. Хоча я дійсно, мабуть, недалеко відійшла саме від такого стану, бо ніякого Таера я не згадую, як і ім’я Фарел Фелан мені ні про що не каже.

- Час свого життя. Таер так грається, я вам нагадаю, що у нього можна замовити виконання бажання, але за це володар башти забирає час. Взяв і ваш. Ви вийшли звідти майже наприкінці свого життя, тобто дуже старою.

- Едвард, не смішіть мене, я ж дивилася в дзеркало у передпокої. Мабуть хтось повернув мені мій час, або ваш Таер просто схибив , роблячи цей фокус.

- Ви праві, вам дуже повезло, Генріх не міг залишити вас у тому стані, і він вас врятував.

Я роблю великий ковток гарячого і дуже смачного чаю і перепитую:

- Так це він повернув мені мій час?

- Ні, з Таером так не працює. Генріху прийшлося обміняти ваш час на свій. Він би і не умовив Таера, але хто не забажає мати ще одну вічність у загашнику?

Оце так. Вбивця моєї матері врятував моє життя. Я відсуваю пусту чашку і додаю:

- Виявляється мій добрий друг Генріх багата людина, якщо може розрахуватись вічністю.

Едард повертається до мане, тримаючи в руках невеличку тацю з фруктами.

- Як і будь-який вампір, міледі

alex_vinokur

Математика недосконала -

Гедель це безжалісно довів.

Друга теорема з'ясувала -

Істини нема. Без зайвих слів.

І теорія множин розмитих

Каже нам, що ідеал - фантом.

Низка сподівань несамовитих

Зникла - зокрема і загалом.

Втім, згадаймо при такій нагоді,

Що життя - з собою діалог.

Є закон найвищий у природі:

Абсолют конкретний. Все - ad hoc.

19.02.2026

-------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/691290.html

Перекладено за допомогою Штучного Інтелекту Gemini

------------------------

gate_gate

В Україні розпочався практичний етап міжнародного розшуку культурних цінностей, викрадених російськими військовими з музеїв під час окупації.

Після тривалих консультацій і правового аналізу Генеральний секретаріат Інтерполу надав українському Національному центральному бюро можливість самостійно вносити дані про викрадені об’єкти до міжнародних обліків. Йдеться про культурні цінності, незаконно вивезені з тимчасово окупованих територій, зокрема з музеїв Херсона восени 2022 року.

Українська сторона понад два роки зверталася до Генерального секретаріату Інтерполу з проханням надати правову оцінку щодо внесення викрадених експонатів до міжнародної бази даних з урахуванням вимог статуту організації. Упродовж 2023–2025 років правоохоронці передали матеріали щодо сотень об’єктів культурної спадщини.

У Нацполіції повідомили, що рішення про надання технічного доступу стало результатом системної роботи українських правоохоронців.

"Результатом цієї системної роботи стало рішення, яким Україні надано технічний доступ для самостійного внесення культурних цінностей до обліків Генерального секретаріату INTERPOL. Станом на середину лютого 2026 року до міжнародної бази вже внесено сотні об’єктів", – зазначили у відомстві

https://censor.net/ua/n3601326

shad_tkhom

К примеру, что человек смертен и главное, что внезапно смертен, а тебе вдруг решили об этом напомнить и о том, что ты сам только гость на этой вечеринке и, когда уйдёшь она будет продолжаться - Show must go on! Я всегда об этом знал и не стоило мне столько раз об этом напоминать. Для меня это не новость. Что жизнь, это как большой рынок и в самом начале у тебя полный кошель золота и вагон времени и ты тратишь и то и другое не задумываясь, а когда понимаешь, что тебе было на самом деле необходимо изначально - поздно. В кошеле видно дно, уже вечер и лавки запирают... Помню - в детстве очень впечатлила сказка про мальчика, который потратил неразменный волшебный рубль на пуговицы.

Пересмотрел окончание сериала "Люцифер" - немного пересластили, но после таких напряжённых эпизодов, это как с облегчением выдохнуть - обошлось! Комментаторы выводят из себя - всё про "сопли". Им хотелось, чтобы Люцифер совсем не менялся, хлестал литрами виски, курил всё, что горит и трахал всё, что движется? Мне как раз понравилось, что не только сам Люцифер, его брат, Мэйз - все менялись. Почему эмоции теперь "сопли"? Привыкли к картонным героям, которые, произнося пафосные речи, кладут плохих парней десятками снося попутно пол города и никаких рефлексий? Мне честно надоели эти компьютерные аттракционы и кругом положительные персонажи с каменными лицами и квадратными подбородками - похожие на рабочих с классических советских плакатов.

Current Mood: blah
Current Music: минорно...

slonchik_gunfighter

( You're about to view content that the journal owner has marked as possibly inappropriate for anyone under the age of 18. )

malyj_gorgan

Закривав старі вікна в Сублаймі, знайшов набраний пару тижнів тому, але чогось не запощений допис. Най буде.

В якості епіграфа -- один з моїх улюблених анекдотів, скоро тридцять років, як я його вперше почув.
( Партію головного героя проговорювати з акцентом, інакше не тойво )

Епіграф ілюструє поведінку російськомовних трамполюбів (чи російськолюбних трампомовів? same sh*t) в онлайн-розмовах:
Вони: (Захищає АЙС и Джонатана Роса, арешти на вулицях, тюрми в сальвадорах і т. п.)
Ми: (в серцях) Блін, зла нема тебе слухати, от би тебе так без суду прибили
Вони: Ага! Ви, ліваки, нас вбити хочете! Правильно ми Трампа вибрали, правильно він всьо робить, з вами інакше не можна!

Disclaimer: ніяких паралелей між персонажами анекдоту і москалями-імперцями, навпаки, ситуації у них строго протилежні.

Українці аналогічний досвід з москалями-імперцями відчули давно. Частково воно описано ще Горьким Луком, про органчик і "включити дурака", але я бачу це ширше, як давню тему провокація-реакція. На жаль, воно присутнє давно і з усіх боків, не лише у траморусів, тому просто хочу нагадати собі і світові вголос: провокація -- погана річ. Часом необхідна, але лише тоді, коли необхідна.

Profile

morreth

Мятежный дом

May 2020

M	T	W	T	F	S	S
				1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30	31

Page Summary

aucubagold - стосовно буденного
shad_tkhom - 24-Е /// Одним лёгким движением руки...
slonchik_gunfighter - (no subject)
aucubagold - Стосовно життєвого
shad_tkhom - 23-Е /// Мастера иллюзий.
malyj_gorgan - Вихідні в районі Затоки
shad_tkhom - 22-Е /// По улице с...
slonchik_gunfighter - (no subject)
slonchik_gunfighter - (no subject)
shad_tkhom - 21-Е /// Простой такой ответ на сложные вопросы...
malyj_gorgan - Карма
pani_stosia - Тетяна Власова
shad_tkhom - 20-Е /// ШАБАТ ШАЛОМ!
slonchik_gunfighter - (no subject)
aucubagold - стосовно графоманства
alex_vinokur - *** (Математика недосконала)
gate_gate - Україна розпочала міжнародний розшук викрадених з музеїв цінностей, - Нацполіція
shad_tkhom - 19-Е /// А чом песать то?
slonchik_gunfighter - С Днем рождения, Аmritasilveria!
malyj_gorgan - Старий анекдот

Style Credit

Style: Neutral Good for Practicality by timeasmymeasure

Expand Cut Tags

No cut tags

Page generated Feb. 24th, 2026 09:20 pm

Ярмарка тщеславия

Reading

стосовно буденного

24-Е /// Одним лёгким движением руки...

(no subject)

Стосовно життєвого

23-Е /// Мастера иллюзий.

Вихідні в районі Затоки

22-Е /// По улице с...

(no subject)

(no subject)

21-Е /// Простой такой ответ на сложные вопросы...

Карма

Тетяна Власова

20-Е /// ШАБАТ ШАЛОМ!

(no subject)

стосовно графоманства

*** (Математика недосконала)

Україна розпочала міжнародний розшук викрадених з музеїв цінностей, - Нацполіція

19-Е /// А чом песать то?

С Днем рождения, Аmritasilveria!

Старий анекдот

Profile

May 2020

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags