1090
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 1090 MXC |
|---|---|
| Ab urbe condita | 1843 |
| Ассирійський | 5840 |
| Бенгальський | 496–497 |
| Берберський | 2040 |
| Бірманський | 452 |
| Буддистський | 1634 |
| Візантійський | 6598–6599 |
| Вірменський | 539 ԹՎ ՇԼԹ |
| Голоценовий | 11090 |
| Ера Селевкідів | 1401/1402 AG |
| Ефіопський | 1082–1083 |
| Єврейський | 4850–4851 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1146–1147 |
| - Шака самват | 1011–1012 |
| - Калі Юґа | 4190–4191 |
| Іранський | 468–469 |
| Ісламський | 482–483 |
| Китайський | 己巳年 (земляний змій) 3787 або 3580 — до — 庚午年 (металевий кінь) 3788 або 3581 |
| Коптський | 806–807 |
| Корейський | 3423 |
| Тайванський | 822 до РК 民前822年 |
| Тайський сонячний | 1632–1633 |
| Юліанський | 1090 MXC |
| Яванський | 994–995 |
| Японський | Kanji 4 (寛治４年) |
Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Київська Русь
Візантію очолює Олексій I Комнін. Генріх IV є імператором Священної Римської імперії, а Філіп I — королем Франції.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова захопили Альморавіди. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Королем Англії є Вільгельм II Рудий. Олаф III є королем Норвегії, а Олаф I королем Данії.
У Київській Русі княжить Всеволод Ярославич, а у Польщі Владислав I Герман. На чолі королівства Угорщина стоїть Ласло I.
Аббасидський халіфат очолює аль-Муктаді під патронатом сельджуків, які окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
- Похід імператора Генріха IV до Італії з метою втрутитися в боротьбу між антипапою Климентом III і папою Урбаном II. Війська імператора увійшли в Рим. Папа Урбан II втік у Капую, потім у Салерно.
- Рожер I Сицилійський захопив Мальту.
- Альморавіди захопили Гранаду та Малагу, взявши під свій контроль мусульманські емірати півдня Іспанії.
- Константинополь опинився у важкому становищі. На нього продовжують насуватися печеніги, з моря нападає ефір Смірни Чака, з Малої Азії Румський султанат.
- Нізарит Хасан ібн Саббах започаткував у фортеці Аламут організацію асасинів.
